Самостійної позааудиторної роботи студентів

1. Вивчити клініку захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи та причини, що призводять до цих захворювань.

2. Методи дослідження функції гіпофізу (основні і додаткові).

3. Методи лікування.

Контрольні питання теми

1. Структура гіпофіза, гормони, які виробляє гіпофіз.

2. Дія гормонів гіпофіза на організм і обмін речовин.

3. Клініка і діагностика захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи.

4. Диф.діагностика захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи.

5. Лікування захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи.

6. Клініко-лабораторні критерії нецукрового діабету.

7. Етіологія і патогенез нецукрового діабету.

8. Диф.діагностика нецукрового діабету з цукровим діабетом.

9. Патогенез спраги при нецукровому діабеті.

10. Лікування нецукрового діабету.

11. Клініко-лабораторні критерії хвороби Шиєна.

12. Етіологія і патогенез хвороби Шиєна.

13. Диф.діагностика хвороби Шиєна з гіпотиреозом.

14. Лікування хвороби Шиєна.

15. Клініко-лабораторні критерії нанізму.

16. Етіологія і патогенез нанізму.

17. Диф.діагностика нанізму з субнанізмом і низькорослістю.

18. Лікування нанізму.

Самостійна аудиторна робота

1. Провести клінічне обстеження хворих з захворюванями гіпоталамо-гіпофізарної системи. Анамнез, перкусія, пальпація, аускультація. При збиранні анамнезу врахувати деонтологічні та етичні аспекти.

2. Виміряти артеріальний тиск, зняти ЕКГ.

3. Аналіз лабораторних і інструментальних методів обстеження.

4. Оформлення історії хвороби, щоденника лікування, листка лікарняних призначень і захистити протокол.

Література

1. Ендокринологія. Підручник: П.М. Боднар П.М., О.М. Приступюк, О.В. Щербак та ін. За ред.: проф. П.М. Боднара. – К.: Здоров’я, 2002. – 512с.

2. Ендокринологія. Підручник. А.С. Єфімов, П.М. Боднар, О.В. Большова – Зубковська та ін. За ред.: А.С. Єфімова. – К.: Вища школа, 2004. – 494с.

3. Посібник з ендокринології. П.М. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.І. Комісаренко, В.Є. Мілер’ян та ін. За ред.: П.М. Боднара і С.Д. Максименка. К.: Здоров’я, 2004. – 184с.

4. Эндокринология. Учебник: П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.И. Комиссаренко, А.М. Приступюк. Под ред.: проф. П.Н. Боднара. – Винница. Нова книга. 2007. – 344с.

5. Эндокринология. Учебник. И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко, В.Ф. Фадеев. – М.: Гэотар, 2007. – 432 с.

6. Використати навч.таблиці і схеми.

Тема: Ожиріння. Гіпоталамічний синдром.

Актуальність теми

Ожиріння – одна із центральних проблем сучасної медицини. Чим більша маса тіла, тим коротша середня тривалість життя, тим більша імовірність розвитку таких важких захворювань, як цукровий діабет, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, які ведуть до зниження працездатності, скорочення тривалості життя, часу активного творчого життя, збільшення кількості хворих із серцево-судинними захворюваннями.

Актуальність вивчення гіпоталамічних розладів пов’язана з тим, що діагностика їх утруднена поліморфізмом клініки, переважним розвитком у молодих людей, значним зниженням працездатності.

Навчальні цілі

1) Вивчити механізм дії гормонів гіпоталамуса на обмін речовин в організмі.

2) Вивчити засоби і методи діагностики різних форм гіпоталамічного синдрому.

3) Вибір лікування.

4) Вивчити механізм розвитку ожиріння і причин, які призводять до нього.

5) Вивчити засоби і методи діагностики різних форм ожиріння.

6) Вибір лікування.

Знати:

- особливості збору анамнезу у хворих з гіпоталамічним синдромом і ожирінням;

- перкусію, пальпацію, аускультацію хворих;

- інтерпретувати лабораторні аналізи;

- основні методи та схеми лікування.

- місце ожиріння в структурі захворювань;

- захворювання, з якими необхідно провести диференціальний діагноз;

- етіологія, патогенез ожиріння. Сучасні аспекти питання про ожиріння;

- сучасні методи лікування ожиріння.

Вміти:

- обгрунтувати діагноз клінічними, лабораторними і інструментальними методами;

- вибрати при диференціальній діагностиці для кожної нозологічної одиниці характерні відмінні ознаки (по принципу алгоритму);

- обгрунтувати діагноз гіпоталамічний синдром і ожиріння клінічними, лабораторними і інструментальними методами;

- вибрати при диференціальній діагностиці для кожної нозологічної одиниці характерні, відмінні ознаки (по принципу алгоритму);


3818806810213124.html
3818943912535783.html
    PR.RU™